ЖАБУ́Р, РУ́,
Жабу́р, ру́, м. = Жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 470.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЖАБУРІ́ННЯ, НЯ, →← ЖАБУНІ́ТИ, НЮ́, НИ́Ш,